Ivanna, 34 - 10 апреля 2008 21:48

Прозорим пристальним поглядом пробігся по провулках привид… Промайнув приміські пагорбки, підступним павуком прокрався повз промерзлі, присипані почорнілим попелом пазурі пітьми, порозкидав пелюстки потьмянілого полум’я, порозмальовував поля позолоченою палітрою…
Паморочиться підсвідомість. Пронизають пам'ять підступні параграфи прожитого… Пеленою покриває простір. Присмак перегорілого поцілунку… Привид поспішає побачити приречену посмішку пріоритетів, проте помічає протилежне… Парадокс переодягає правду…Пожартував, посміявся, попрощався. Полишив помсту попідтинню. Похлипає, поплаче, перестане… Простить.
Промайнули, пролетіли прожиті полоси порожнього притвору… Потоптані порожнини. Прекрасне помре пригніченою пташкою…
Порозфарбовує прийдешнє по-новому… Примоститься, пригріється. Породичається. Послужить, похазяйнує. Прийме правду проти пропащого приблуди.
Прислухається привид, придивиться, подумає, посоромиться. Поміняє пріоритети, пошепки подякує почуттям…

• 
• 
•