babulya, 84 - 14 ноября 2011 21:42

Сьогодні ввечері приходила тьотя лікар, хороша така, наш терапевт, балакала зі мною дивилась у мої скляні очі, казала відкривати рота, світила туди ліхтариком і щось писала у своїй карточці а потім прикладала до тіла холодний фонендоскоп і казала:
- дихай.. дихай.. повільно і глибоко.. дихай..
і жодного разу не було не дихай, як у тій страшній камері де роблять флюрографію))..
понавиписувала всяке-різне..
..перший раз за чотири дні вийшла на вуличку (за ліками) повітря стає все прозоріш і прозоріш та листя вже зовсім немає на деревах, сумні вони такі стоять, дивишся навколо зимно/сіро..
ну от як таке можна любити?
ой, от тільки не кажіть...
лукаві..